Трудова діяльність у всіх своїх проявах грає основну роль у житті будь-якої людини. Праця дозволяє отримувати матеріальні блага, а також є основним визначенням статусу індивіда у суспільстві. Характер, інтенсивність та форми трудової діяльності людини мають великий вплив на її фізичний і психологічний стан.
Класифікація форм діяльності
Функціональний стан людського організму постійно піддається впливу трудової діяльності самої людини. Найчастіше застосовується підрозділ форм діяльності на працю фізичну та розумову.
Відмінною рисою фізичної форми праці є високе навантаження на опорно-рухову систему. З одного боку, фізичні навантаження на м’язову систему стимулюють обмін речовин. З іншого боку, є і негативні наслідки фізичної праці:
- мінімальна ефективність;
- постійна фізична напруга;
- необхідність тривалого відпочинку на відновлення сил.
Роботи, пов’язані з переробкою інформації, виділяють як форми розумової праці. У процесі роботи напрузі піддаються сенсорний апарат, пам’ять, увага, емоційна сфера, активізуються розумові процеси. Водночас, дана форма трудової діяльності пов’язана з придушенням рухової активності (гіпокінезія), що призводить до зниження реактивності та зростання емоційної складової напруги.
Саме гіпокінезія визнана одним із основних факторів, що провокують утворення серцево-судинних патологій. Крім того, тривала розумова напруга пригнічує на психіку людини – знижуються показники функції уваги та пам’яті, притуплюється сприйняття.
Форми фізичної діяльності
Фізіологічна класифікація праці розрізняє кілька основних форм трудової діяльності людини.
Це трудова діяльність, що здійснюється без застосування механізованих засобів та супроводжується високими енерговитратами – від 4000 ккал на добу та більше.
Тяжка фізична праця сприяє розвитку м’язової системи людини та активізує обмінні процеси, проте вона пов’язана із низкою серйозних недоліків. Найголовніше – це слабка ефективність, оскільки продуктивність цієї форми діяльності є надто низькою. А відновлення витрачених сил вимагатиме перерв, які можуть зайняти до 50% від часу роботи.
Форми трудової діяльності із залученням механізмів
Використання механізмів у праці змінює характеристики фізичних навантажень і ускладнює алгоритм дій. Професії, пов’язані із залученням механізмів, часто вимагають спеціальних навичок та знань. Спостерігається зниження енерговитрат у процесі трудової діяльності: вони перебувають в інтервалі від 3000 до 4000 ккал на добу.
Із залученням механізмів змінюється м’язове навантаження: загальний обсяг м’язової діяльності значно знижується, а роботу залучаються м’язи рук і пальців. Це дозволяє досягти більш високої швидкості та збільшити точність рухів – фактори, необхідні для роботи з механізмами.
Мінусом даної форми праці є її монотонність як наслідок одноманітних нескладних дій та невеликого обсягу інформації, що надходить у мозок у результаті роботи.
Форми трудової діяльності з частковою автоматизацією процесів
Повна або часткова автоматизація процесів виробництва не має на увазі участь людини у виробництві. Завдання працівника зводиться до обслуговування автоматичних ліній. Даний вид діяльності пов’язаний з високим ритмом роботи, при цьому гнітюче одноманітною та постійною нервовою напругою. Адже працівник постійно підтримує у собі стан готовності до оперативного реагування для усунення можливих проблем.
Функціонально «стан очікування» нерівноцінний за тиском на психіку. Він залежить від багатьох факторів, таких як ставлення співробітника до своєї роботи, ступінь терміновості дії, значущість роботи.
Групові форми праці. Конвеєр
Специфічність групової форми полягає у дробленні цілісного процесу на дрібні операції та виконання їх у найсуворішій послідовності при певному ліміті часу.
Ця форма праці вимагає злагоджених дій від усіх учасників процесу. Чим менший час потрібно працівнику на виконання операції, тим простіше ця операція й одноманітніша сама робота.
Істотним мінусом роботи на конвеєрі є виникнення монотонії, яка проявляється як хронічна втома та виснаження нервової системи. Фізіологічно явище пов’язане з домінуючим процесом гальмування в корі головного мозку, що є наслідком виконання монотонних дій. Спостерігається значне зниження швидкості реакції та розсіювання уваги, що неминуче призводить до швидкої перевтоми.
Форми інтелектуальної трудової діяльності
Розумова трудова діяльність використовується як при виробництві матеріальних об’єктів (конструктори, оператори, диспетчери, інженери), так і в інших галузях (вчені, педагоги, лікарі, артисти).
Сутність розумової праці полягає у переробленні великих інформаційних потоків. Прямим наслідком є активізація функцій пам’яті та уваги, причому досить часто відбуваються стресові ситуації. Навантаження на м’язову систему незначні. Добові витрати енергії знаходяться в межах 2000-2400 ккал.
Характерною рисою розумової праці є гіпокінезія – значне зниження рухливості людини, що, своєю чергою, знижує реактивність та збільшує емоційну напругу. Саме вона призводить до захворювань, насамперед – серцево-судинної системи.
З технічним прогресом роль творчого елемента зростає у всіх галузях людської діяльності. Інтелектуальні види праці різняться за організацією, розподілом навантаження і ступенем напруження емоційної сфери людини.
Основні форми інтелектуальної праці:
- операторська;
- творча;
- управлінська;
- медична;
- педагогічна;
- праця учнів всіх рівнів навчання.
Специфічні особливості різних форм розумової праці
Розглянемо деякі характеристики різних форм:
- Операторська розумова праця. Прикладом може бути робота диспетчера на гуртовій базі або адміністратора великого супермаркету. Праця пов’язана з переробкою та аналізом великих масивів інформації та з подальшим прийняттям відповідального рішення. Як наслідок, висока нервова та емоційна напруженість.
- Управлінська розумова праця. Прикладом є робота керівників різних установ чи підприємств. Дана форма трудової діяльності пов’язана з постійним зростанням інформаційного потоку, необхідністю експрес-аналізу та вироблення рішення. Крім того, вона пов’язана з високою відповідальністю та необхідністю регулювати конфлікти.
- Творча трудова діяльність. Прикладом є праця дизайнерів, письменників, науковців, художників, артистів, композиторів. Є найскладнішою формою трудової діяльності, вимагає використання значних обсягів пам’яті, напруженої уваги та здатності глибоко зосередитись. Праця пов’язана з високою напругою нервової та емоційної систем.
- Трудова діяльність працівників медицини, викладачів, торгових працівників та працівників сфери послуг. Відмінною рисою є постійний контакт із великою кількістю людей, висока відповідальність, найчастіше брак часу та інформації для проведення аналізу з питання, що потребує термінового вирішення. Робота пов’язана з дуже високим ступенем навантаження на нервову систему.
- Трудова діяльність учнів – постійне напруження функцій психіки, як-от увага, пам’ять, здатність до сприйняття, стресові ситуації виражені у вигляді різних видів перевірки знань (іспит, залік).
Усі основні форми трудової діяльності людини можуть характеризуватись з позиції ступеня тяжкості та рівня напруженості праці. Основним критерієм є рівень функціональної напруженості людини. Напруга може залежати від ступеня потужності виконуваної роботи у разі фізичної праці – тоді вона є енергетичною. Або за розумової праці, у разі високого навантаження при засвоєнні великих обсягів інформації – це емоційне навантаження.
Грамотне ведення трудової діяльності має враховувати як режим роботи, а й умови внутрішнього середовища трудового процесу, що дозволить підвищити якість виробленої продукції та на продуктивність праці.
Загрузка...
