Сало – смачний та корисний продукт, який додають у різні страви, коптять, смажать, запікають та обов’язково солять. При цьому кожен кухар має свій рецепт з різною кількістю солі та часу приготування. Велика різноманітність дозволяє покупцям знайти варіант, виходячи зі своїх уподобань у їжі. Розглянемо, як можна відрізнити солоне сало від несолоного, не куштуючи.
Де та як знайти смачний шпик
Сало продають у супермаркетах, приватних магазинах та через знайомих. Свіжий та смачний шматок вдасться вибрати на ринку, де можна пройтися по рядах та покуштувати його у різних продавців. Професійні кухарі рекомендують звертати увагу на наявність тавра. Це знак того, що сальце перевірено та його офіційно дозволили продавати.
При виборі слід керуватися такими критеріями:
- Товщина, яка вважається оптимальною, – від 5 до 6 см.
- Колір шкіри. Потрібно купувати шматок із світлою шкіркою, без щетини. Повз темну шкіру слід проходити, не уточнюючи ціну, тому що така шкіра буває у старих свиней, чий жировий прошарок дуже жорсткий. Єдиний виняток – наявність нерівномірних підпалин, які свідчать про те, що верх обпалили, і тому колір змінився.
- Колір м’якоті – він має бути білим або ніжно-рожевим у центрі. У жодному разі не можна брати жовте сало. Це або товар, що залежався, або шматок відрізали від кнура.
- Запах. Якщо шматок не пахне нічим, тільки свіжістю, його спокійно можна купувати. Шпик кнура неприємно пахне сечею.
На ринку варто бути уважним із замороженими шматками. Несумлінні продавці можуть всучити некондицію. Щоб визначити якість, слід попросити відрізати скибочку, підпалити її та принюхатися. Якщо віддає кислим, але не паленим, то продавець нав’язує шпик кнура.
Надійний спосіб відрізнити солоне сало від несолоного, не куштуючи
Не всі наважуються скуштувати продукцію на ринку. Зрозуміти, солоне сало чи ні, все ж таки потрібно. Зробити це можна на вигляд. Солоне сало завжди білого кольору. Якщо є м’ясний прошарок, то у готового продукту воно сірого кольору.
Варто також принюхатися до шпику. Від готового солоного сала виходить приємний аромат спецій. Кухарі люблять солити його з гвоздикою, лавровим листом, часником, запашним перцем, коріандром, кмином та ялівцем. Сальце ніколи не бере більше солі, ніж треба, тож пересоленим не буває. Деякі кухарі під час засолювання додають у сіль морквяний, буряковий або кроповий сік, через що шкірка може змінити колір.
Визначити, чи солоне сало ні, візуально досить просто. Головне – пам’ятати про колір та запах, не дозволяти продавцям переконати себе запевненнями «про нову технологію» засолювання.