Щоліта мешканці аграрних регіонів відчувають запах горілого вечорами. Це означає, що фермери, прибравши врожай, підпалюють залишки стебла (стерню) на полях. Навіть учні молодших класів знають, що не можна спалювати стерню, бо це шкодить природному середовищу, людському здоров’ю та фауні.
Шкода для ґрунту
Спалювання стерні — це знищення родючого шару. Згоряючи, напіврозкладені органічні рештки перетворюються на попіл. За температури, що сягає вище 100°C, згорає гумус, насамперед коли стерня лежить у копицях або валках. За цих обставин втрачається азот та органічний вуглець. В таких умовах гинуть надзвичайно корисні мікроорганізми, які відіграють велику роль в утворені верхніх шарів ґрунту. Загибель мікроорганізмів катастрофічно впливає на родючість ґрунтів, адже внаслідок цього значно погіршуються водно-фізичні можливості землі.
Пошкодження дерев і кущів
Біля полів часто ростуть лісопосадки. Вогонь з палаючої стерні легко переходить на дерева. Разом з листям часто згорають корисні комахи, які впадають в сплячку на зиму, зокрема, сонечка. Тож навесні з‘являються проблеми з попелицями, і вони шкодять деревам, адже сонечка є їхнім природним ворогом.
Також на відкритих природних ділянках вогонь часто знищує насіння трав’яних рослин, пошкоджує частини коріння, стовбури дерев і стеблиння кущів.
Знищення сухих залишків приводить до знищення листового покриву ґрунту. Це сприяє тому, що ґрунт промерзає у 2-4 рази більше, і це шкодить корінню дерев та інших рослин.
Шкода для людини
Вченими доведено, що спалювання сухого листя та трави значно підсилює шкідливу дію забруднювальних речовин. Зокрема, дим від спалення стерні містить в собі оксиди вуглецю та азоту, чадні гази, важкі метали. В листку, що тліє, може утворитися бензпірен — речовина, що викликає ракові захворювання.
Незрідка спалювання стерні призводить до пожеж у лісах та будівлях поблизу. Це наслідок необережної поведінки з вогнем на відкритій території.
Небезпека для фауни
У сухій стерні після збору врожаю живуть і живляться кролики, миші й інші маленькі тваринки. Через вогонь гинуть дикі тварини, руйнуються їхні нори та гнізда, тож деякі представники фауни залишаються без сховища на зиму. В таких пожежах згорає велика частина корисних комах, тож потім шкідники шкодять рослинам.
Споглядаючи на всю шкоду, яку заподіює спалювання стерні, можна зробити висновок, що цей підхід не є виправданим. Щоб позбутися стерні, її не слід спалювати. Потрібно після збору врожаю робити поверхневе розпушування полів, а коли зійде бур’ян – глибоко зорати поле.
Загрузка...
