Папороті не тільки красиві, але й дуже невибагливі, тому жодних «танців з бубном» не знадобиться. Дочитайте статтю до кінця, і ви переконаєтеся, що папороть садова, посадка і догляд за якою не завдадуть клопоту, – справді приголомшлива рослина.
Сорти папороті для дачі
Папороть – чудовий варіант для тих, хто не любить довго возитися на ділянці. Цей багаторічник добре переносить морози, не вимагає багато уваги і росте на затінених ділянках, де нізащо не приживеться більшість садових рослин. Такий кущик стане вишуканою окрасою для тінистого куточка в саду. Пропоную подивитися добірку фото, що демонструють, як папороть чудово перетворює ландшафт.
Щоправда, є один невеликий нюанс: папороть стрімко розростається, відвойовуючи собі дедалі більше місця. Тому, якщо перетворення ділянки на парк Юрського періоду не входить у ваші плани, краще подбати про обмеження зростання цього зеленого життєлюба.
Загалом папороті ще з часів динозаврів люблять теплий, вологий клімат. Тому найчастіше селяться у тропічних лісах. Але й на наших ділянках цей багаторічник почувається дуже непогано. Ось кілька сортів, які рекомендують садівники:
- Кочедижник жіночий, його ще називають просто жіночою папороттю. Він виростає до 0,7 м заввишки і виглядає дуже цікаво завдяки візерунчастим ажурним ваям (так називають паростки папороті з листочками). Морози переносить абсолютно спокійно, любить тінь та вологу. Термін життя – до 10 років.
- Костянець волосоподібний, зовсім невеликої висоти – до 30 см. У нього досить незвичайне темне стебло (чорне або буре) і своєрідний запах.
- Орляк звичайний зустрічається повсюдно. Кущі досить великі – до 1,5 м, хоча в середньому виростають не більше як до метра. У цього багаторічника суперміцне кореневище. Навіть на неродючих ґрунтах він розмножується зі швидкістю світла, тому потребує обов’язкового обмеження.
- Щитовник чоловічий – у нас він, мабуть, найпоширеніший. Любить тінь, але може прижитися й на відкритому місці. Дуже важливо не пошкодити його кореневище – відновлюється воно дуже важко.
- Страусник звичайний – попри таку назву, виглядає дуже незвично. Листя схоже на страусове пір’я, виглядає оригінально. Любить вологу та тінь, але не терпить перезволоження.
Коли сорт папороті для саду вже обраний, залишається усвідомити лише три питання: як розмножити, як садити і як правильно доглядати.
Як розмножити
Папороть – рослина абсолютно унікальна, хоча б тому, що вона безстатева. Відповідно, квітів і насіння вона також не має (красива легенда про квітучу папороть не береться до уваги). Розмножувати цей багаторічник можна кількома способами. Але ми розглянемо лише два найпопулярніші: спорами та вегетативне.
У папороті функцію насіння виконують спори. Коли вони дозрівають, то обсипаються в ґрунт, щоб дати початок новому життю. Восени садівники зрізують ваї разом із дозрілими спорами. А висівають у вологий ґрунт аж у середині зими, накривають склом і залишають у темному місці. А ще через 2-3 місяці, коли відростки укоріняться, їх переносять у відкритий ґрунт. Процес цей безперечно цікавий, але дуже складний.
Другий варіант – вегетативне розмноження. Його суть у тому, що навесні кореневища поділяють на частини. Так із одного куща виходить відразу кілька, кожен з яких здатний розвиватися окремо. Тільки проводити процедуру бажано у повній впевненості, що заморозків не передбачається. За літо кущі зміцніють, і морози будуть їм не страшні.
Як правильно садити
Папороть сама по собі невибаглива, але пряме сонячне проміння впливає на неї дуже погано. Тому, вибираючи місце для цього багаторічника, краще зупинитися на тінистій ділянці біля будинку або в саду. Ґрунт повинен добре зволожуватися, але застою води допускати не можна – тому добрий дренаж обов’язково потрібен.
Найкращий час для посадки – коли заморозки минули, а земля вже встигла трохи прогрітися. Проміжки між лунками розраховуються, виходячи з розмірів самої рослини. Для невеликих кущиків достатньо буде 30 см, а великі види вимагають більшої відстані – 50–60 см.
Схема посадки простіше нікуди:
- Викопуйте ямки такої глибини, щоб там помістилася коренева система.
- На дні лунок організуйте достатній дренажний шар.
- У лунки можна покласти мінімальну кількість добрива (підійде азотна суміш або компост). Багато добрив не кладіть – так можна спалити коріння.
- Встановлюйте кущі в лунки максимально дбайливо, намагаючись у жодному разі не пошкодити кореневу систему. Пам’ятайте: у папороті це найвразливіше місце!
- Залишається лише присипати ямки ґрунтом і як слід полити.
Іноді на ділянку переносять папороть із лісу. У цьому немає нічого складного. Для цього обрану рослину поливають перед пересадкою, прибирають засохлі пагони, акуратно викопують разом із земляною грудкою і переносять на ділянку. Процедуру найкраще проводити навесні, поки листя залишається скрученим.
Як доглядати
Догляд за папороттю потрібен мінімальний. Особисто для мене це головна перевага рослини. По суті, для гарного самопочуття їй досить непоганого зволоження ґрунту. Протягом першого року після посадки поливайте кущик регулярно. Особливо навесні, коли він інтенсивно росте, і влітку у посушливі періоди. При поливі ваї теж потрібно обприскувати водою.
Буде чудово, якщо ви замульчуєте ґрунт навколо куща хвойними лапами. Так волога довше утримуватиметься в ґрунті, а коренева система не страждатиме від недостатнього зволоження.
Не забувайте періодично розпушувати землю – папороть дуже любить легкий ґрунт, у якому багато кисню.
Засохлі пагони бажано прибирати щоосені. Проріджування куща потрібне кожні кілька років.
Підживлення папороті абсолютно необов’язкове. Але якщо все ж наважитеся побалувати її добривом, вона віддячить вам пишними смарагдовими пагонами. Підживлення бажано проводити в першій половині весни. Добре підійдуть і мінеральні добрива, і органіка. Але якщо рослина почувається не дуже добре (ваї виглядають підв’ялими, жовтіють і сохнуть навіть при достатньому зволоженні), значить, є сенс використовувати рідке мінеральне добриво. Після такого підживлення ваша папороть напевно підбадьориться і стане виглядати навіть краще, ніж раніше.
Загрузка...
