На сьогодні серед людей все більше проявляється інтерес до слов’янських коренів. Це стосується культури, вірувань, а особливо міфології. Слов’янська міфологія багата на персонажів, кожен з яких унікальний по-своєму. Та зараз хотілося б приділити увагу мавці. Розглянемо, хто така мавка та звідки взялися міти про неї.
Мавка – це душа померлої дитини. Якщо конкретніше, то це діти, які померли, не пройшовши обряду хрещення, а також були вбиті власними матерями. Ще це могли бути душі дівчат-утопленок. Також мавкою могла стати душа дитини, яка відійшла до потойбічного світу на Русальному тижні. В давнину вважалося, що в цей час по землі ходять русалки. І відбувалося це протягом тижня після християнського свята Трійці.
В основному мавками ставали дівчата. Проте, були такі і в чоловічій подобі – нявкуни.
Як виглядала мавка
Образ мавки малює гарні та дуже миловидні риси обличчя. Волосся світле або ж зеленувате. Але такими прекрасними вони виглядали ззовні. Вважалося, що мавки не мали спини, тому ззаду було видно їхні нутрощі. Через те, що мавка не мала шкіри на спині, вона носила білу сорочку.
Вважалося, що мавки не водили за собою тіні.
Де можна було зустріти мавку
Місця для свого поселення мавки обирали різноманітні. Вони оселялися:
- в лісах;
- на полях;
- в озерах;
- біля річок;
- в печерах.
Весна – це час для їх пробудження. Коли все починало зеленіти, мавки висаджували квіти та насолоджувалися природою. Також вони качалися в житі, співали пісні, кружляли, танцювали та плели вінки.
Недобра зустріч
Мавку дуже боялися. Адже вона була повністю негативно налаштована стосовно людей. Але не дивлячись на таку агресію мавка першою йшла на контакт, заманюючи чергову жертву у свою пастку. Насамперед боялися помсти цієї істоти. Вважалося, що мавка не могла змиритися зі своєю ранньою смертю і саме тому мстилась за це людям, а особливо парубкам. Істоти збивали людей з дороги, задурманювали голови, могли залоскотати до смерті, а найчастіше – втопити.
Як врятуватися від мавки
Та на будь-яку лиху дію завжди є протидія. Так і в давнину люди вважали, що від злодіянь мавки можна вберегтися. При собі необхідно завжди мати гребінець. Мавка може його попросити задля того, що поправити свою зачіску. Потім гребінець повертає власнику. Але після цього варто його викинути. Також вважалося, що мавки дуже не переносять запах часнику, хрону та полину.
За повір’ям, мавки – неупокоєні душі. Тому для того, щоб заспокоїти їх, потрібно провести обряд хрещення. Адже в дитинстві їхні батьки цього не зробили. При собі варто мати святу воду, якою слід окропити мавку. Після цього душа стає ангелом та відправляється на небо.