Сьогодні у світі існує більше двохсот країн та територій. Багато з них об’єднуються у різні союзи та організації. Метою таких об’єднань є досягнення тих чи інших цілей – це можуть бути політичні, економічні, військові, соціальні. Часто такі міждержавні об’єднання, при ефективній організації, стають успішними союзами. Одним із них є Організація Північноатлантичного договору (NATO). В НАТО входять країни Північної Америки та Європи. Це потужний військовий союз. Штаб-квартира НАТО знаходиться у Брюсселі – столиці Бельгії.
Що таке НАТО
«НАТО» – українська транслітерація англійської абревіатури NATO – North Atlantic Treaty Organization, тобто Організація Північноатлантичного договору.
Це військово-політичне об’єднання тридцяти країн Північної Америки, Європи, також до складу входить Туреччина. Метою цього союзу є забезпечення колективної безпеки її членів. Задля цього країни-учасниці співпрацюють в таких сферах:
- військова;
- політична;
- економічна;
- соціальна.
У 1949 році 12 країн – засновниць цієї організації підписали «Вашингтонський договір», головний документ даного об’єднання.
Гарантія колективної безпеки досягається за допомогою п’ятої статті Вашингтонського договору. У ній говориться, що при нападі якоїсь країни на країну-учасницю інші країни цього союзу вважатимуть це за напад на кожну з країн-учасниць, і надаватимуть постраждалій державі військову, технічну, гуманітарну допомогу.
До НАТО входять країни, чиї економіка, демократія, армія, та військова інфраструктура відповідають вимогам організації.
Історія НАТО
Після закінчення Другої світової війни Радянський Союз вийшов із неї переможцем, маючи найбільшу на той час армію світу. Крім того, він почав наполегливо насаджувати комунізм у світі. Зокрема, в лютому 1948 року СРСР допомагає місцевим комуністам Чехословаччини здійснити переворот. Це з тривогою спостерігають раїни Європи й, боячись поширення комунізму на своїх територіях, проводять переговори зі Сполученими Штатами та Канадою. Переговори завершуються підписанням дванадцятьма країнами 4 квітня 1949 року Вашингтонського договору, який поклав початок існування Організації Північноатлантичного договору. Оскільки блок є відкритим на приєднання нових членів, то до сьогодні він збільшився з 12 до 30 країн-учасниць.
У 1955 році СРСР та країни Центральної Європи, де панував комунізм, створюють альтернативний «Варшавський блок». Він проіснував до падіння СРСР в 1991. Після цього в країнах «Варшавського блоку» та колишніх республіках Радянського Союзу встановлюються демократичні режими. Як наслідок, багато з них стають членами НАТО або бажають ними стати.
Хоча після падіння СРСР головна загроза для НАТО зникла, все ж залишається актуальність існування даної організації. Зокрема, на останньому саміті NATO в Німеччині Росію було визнано загрозою номер один для альянсу. А його членами захотіли стати Фінляндія та Швеція.
Цікаво, що необхідність застосування 5-ї статті договору виникала лише один раз, у 2001-му році, після терактів у Нью-Йорку. Через деякий час після необхідних нарад США, за підтримки інших країн договору, розпочали війну проти організаторів даного теракту, які базувались в Афганістані.
Країни – члени організації
Засновницями НАТО стали 12 країн Європи та Північної Америки. На сьогодні її учасницями є 30 країн, крім того, незабаром туди вступлять Фінляндія та Швеція. А також членами НАТО бажають стати Україна, Грузія, Молдова, Боснія і Герцеговина.
Список учасниць складають такі країни:
№
|
Країна-учасниця | Рік вступу | Чисельність армії (діючі/резерв) |
1. | Сполучені Штати Америки | 1949 | 1.4 млн/0.9 млн |
2. | Канада | 1949 | 67 тис./27 тис. |
3. | Ісландія | 1949 | Країна не має власної армії, тут базуються сили США |
4. | Норвегія | 1949 | 24 тис./40 тис. |
5. | Данія | 1949 | 14.5 тис./45.7 тис. |
6. | Велика Британія | 1949 | 148.5 тис./80 тис. |
7. | Франція | 1949 | 204 тис./37 тис. |
8. | Бельгія | 1949 | 26.5 тис./ 5.1 тис. |
9. | Нідерланди | 1949 | 36 тис./5 тис. |
10. | Люксембург | 1949 | 1 тис. |
11. | Італія | 1949 | 171 тис./19 тис. |
12. | Португалія | 1949 | 28 тис./212 тис. |
13. | Греція | 1952 | 142.4 тис./220.5 тис. |
14. | Туреччина | 1952 | 355 тис./380 тис. |
15. | Німеччина | 1955 | 180 тис. /28 тис. |
16. | Іспанія | 1982 | 120.5 тис./15.2 тис. |
17. | Польща | 1999 | 118 тис./74 тис. |
18. | Чеська Республіка | 1999 | 23.2 тис. |
19. | Угорщина | 1999 | 28 тис./20 тис. |
20. | Естонія | 2004 | 6.6 тис./12 тис. |
21. | Латвія | 2004 | 6.3 тис./16 тис. |
22. | Литва | 2004 | 20 тис./6.7 тис. |
23. | Словенія | 2004 | 7.3 тис./1.5 тис. |
24. | Румунія | 2004 | 70 тис./50 тис. |
25. | Болгарія | 2004 | 31.3 тис./3 тис. |
26. | Словаччина | 2004 | 16 тис. |
27. | Хорватія | 2009 | 16 тис./19 тис. |
28. | Албанія | 2009 | 8 тис. |
29. | Чорногорія | 2017 | 2 тис./10 тис. |
30. | Республіка Північна Македонія | 2020 | 8 тис./5 тис. |
Загальна чисельність | 1.865 млн/2.171 млн |
Україна та НАТО
Однією із головних цінностей НАТО є демократія. Також вона є головною і для нашої держави. Крім того, Альянс гарантує колективну безпеку. Тому Україна із 1991 року активно співпрацює з цією організацією. Подала заявку на членство в Альянсі у 2008 році та відновила її у 2014 після того, як відбулась Революція Гідності. А у 2021 лідери країн-учасниць підтвердили, що підтримують вступ нашої країни в НАТО, хоча офіційного договору про це ще не було.
Рішення про прийняття нового члена має бути прийнято усіма учасницями альянсу. На сьогодні є країни, які проти вступу України в НАТО:
- Угорщина;
- Німеччина;
- Франція;
- Італія.
Натомість за прийняття України до складу NATO висловились такі країни:
- Естонія;
- Латвія;
- Литва;
- Польща;
- Словаччина;
- Велика Британія;
- Туреччина;
- Греція.
Протиріччя щодо прийняття нових членів між учасницями Альянсу були постійно. Всі вони врегульовувались. Тому, якщо наш народ й надалі прагнутиме бути частиною цього військового блоку, то очевидно, що різні суперечності вдасться залагодити і цього разу.