Гриби вовнянки – один із найпопулярніших у нашій країні грибів, використовуються для соління та маринування. Вовнянка поширена на території всієї Євразії, проте у Західній Європі в їжу не вживається, там її вважають отруйною. Причина цього – їдкий молочний сік, що міститься у грибах.

Перед вживанням ці гриби вимагають довгої та ретельної обробки, в іншому випадку можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Тому, якщо ви не знаєте, як правильно готувати вовнянки, краще залиште їх у лісі.
Зовнішній вигляд
Свою назву гриб отримав завдяки своїй «волохатій» поверхні. За цією ознакою його можна легко відрізнити від інших. Шапинка діаметром 4-13 см має воронкоподібну форму зі злегка опущеними краями, у молодих грибів опуклу з сильно загнутими краями. Дрібні пластинки, що покривають її, утворюють на поверхні своєрідний візерунок – нерівні концентричні кола.

Ніжка висотою 3-6 см та до 2 см у діаметрі має пухнасту поверхню, щільна у молодих та порожниста у зрілих грибів. Від дотиків на поверхні залишаються темні плями. При зрізі виділяється їдка рідина білого кольору. Споровий порошок має білий або кремовий відтінок.
Де ростуть
Через те, що грибниця вовнянки вступає у симбіотичний зв’язок з корінням берези (утворює мікоризу), ці гриби ростуть тільки у березових або змішаних лісах.
Біла вовнянка більш світлолюбна, тому її варто шукати на краю лісу. Рожева може зустрічатися на галявині, серед бурелому. Рожеві та білі люблять селитися у вологих місцях.

Вовнянки завжди ростуть сім’ями, часто утворюючи «відьомські кільця» на галявинах. Таке розташування виглядає досить ефектно, а у давнину грибні кола викликали у людей забобонні думки. Причина утворення кілець – відцентрове поширення міцелію (грибниці) гриба під землею.
Коли збирати
З липня по жовтень можна зустріти вовнянки у лісі. Оскільки вони залежні від кількості опадів, буває, що сезон збору починається у червні, якщо цьому передували рясні та тривалі дощі. Але зазвичай найбільші врожаї збирають, починаючи з серпня.
Види
Існує кілька видів вовнянок, які відрізняються зовні – смак у них практично однаковий.
- Рожева. Найбільший та найгарніший вид цих грибів. Вони відрізняються яскравими світло-рожевими шапинками з чіткими кільцевими візерунками, які бувають добре помітні у траві та серед осіннього листя. У приготованому вигляді змінюють колір на світло-сірий відтінок. Ямка у центрі шапинки збільшується з віком гриба. Колір старих грибів має жовтий відтінок, а краї стають рвано-волохатими.
- Біла має трохи менші розміри. Колір шапинки майже білий, діаметр – не більше 10 см. Концентричні кола на капелюшку відсутні. В іншому біла та рожева вовнянка – дуже схожі види.
- Болотяна. Часто зустрічається у болотистій місцевості серед моху, у лісах, де є береза або сосна. Розмір шапинки 3-7 см у діаметрі. Ніжка висотою до 7 см. Воронка у середині шапинки не настільки глибока, як у рожевої вовнянки, у молодих грибів вона зовсім відсутня. Краї слабо загнуті вниз, а згодом підіймаються та мають нерівні хвилясті обриси. Колір шапинки сірий з фіолетовим, коричневим або бузковим відтінком. Колір молочного соку та м’якоті гриба змінюється на зламі з білого на сірий.
- Сіра. Має шапинку діаметром до 10 см коричнево-сірого кольору. Вона утворює мікоризу з березою та осикою, родить з липня по вересень.
Несправжні гриби
Існують схожі на вовнянки гриби, але неїстівних або отруйних серед них немає. Ті з них, що мають рожеві шапинки, можна прийняти за рожеву вовнянку.
Щоб зрозуміти, як відрізнити несправжню вовнянку, зверніть увагу на менший розмір гриба та на не настільки пухнасті краї. «Двійники» зазвичай поступаються вовнянкам у смакових якостях, але теж можуть вживатися у їжу.
Відмінність рижиків від вовнянок
Рижик – найближча рідня вовнянок, вони належать до одного роду молочників. Не дивно, що це гриб, схожий на вовнянки настільки, що недосвідченим грибникам їх легко переплутати. Але варто надломити кожен з них, як різниця стане очевидною: молочний сік рижиків червоно-помаранчевий, а не білий, як у вовнянки, та не має такого гіркого запаху, що нагадує запах герані.

Крім того, рижики та вовнянки відрізняються місцями свого проживання. Рижик можна зустріти на посипаній хвоєю землі у ялинових лісах. Але головна відмінність – відсутність у рижика ворсистої поверхні шапинки.
Користь та шкода
Хоча ці гриби та дуже смачні, але не варто забувати, що їх відносять до умовно їстівних. Тому ймовірність отруєння вовнянками все-таки існує, якщо гриби були приготовлені неправильно. Головна причина шкоди – їдкий молочний сік гриба. Саме він може викликати блювоту, діарею, головний біль та інші неприємні симптоми.
Щоб цього уникнути, необхідно знати, що слід робити з вовнянками після збору, та точно дотримуватися всіх рекомендацій по їх заготівлі. Гриби обов’язково потрібно вимочувати у холодній воді, періодично міняючи її, протягом двох-трьох днів, щоб пішла вся гіркота. Тільки після цього можна варити та солити. Тоді можлива шкода від їх вживання буде зведена до нуля.

Не зважаючи на сказане вище, вовнянки – дуже смачний та ситний продукт. Його рекомендують тим, хто сидить на дієтах, адже поласувавши грибами, можна швидко отримати відчуття наповненості шлунка, запобігаючи переїданню.
Уміло та правильно приготовані вовнянки доставлять справжню насолоду гурманам.